З давніх-давен старовинне поселення, для когось зі смішною і дивакуватою назвою, Веприн або Веприк приваблювало до себе гостей: як званих, так і не дуже. Від не дуже званих часто доводилось міняти місця постійного проживання, відходячи все далі у глиб колись буйних і густих лісів понад річкою Киршею, притокою Ірпеня, що на Фастівщині. Отож і «простяглося село моє стрічкою», як писала місцева поетеса Ольга Косовська-Рошкулець, бо доводилося весь час просуватися все далі і далі у безпечніші місця. Хоча далеко в ліси не заглиблювались – тримала джерельна прозора вода річки…
Прадавню історію Веприка нині досліджують і популяризують працівники КЗ КОР «Меморіальний музей К.Г.Стеценка», які підготували для вас інтерактивну програму «На гостину до Веприка». На вас чекають легенди та цікаві факти з життя села; правдива історія про «лежачий» пам’ятник; стародавній сільський майдан та городище скіфських часів «Хутір Млинок». Родзинкою цієї подорожі стане музей, присвячений композитору, педагогу, державному і громадському діячу, протоієрею УАПЦ – Кирилу Григоровичу Стеценку.
Знайомство з музеєм починається із затишного подвір’я, оповитого садом і охайними різнобарвними квітниками. Через невеличку веранду потрапляємо в незвичайне місце – кухню української хати початку ХХ століття. Навпроти дверей – біленька піч з лежанкою і всіляким кухонним начинням: коцюбами, кочергами, горшками, макітрами. Старовинний буфет і мисник з посудом початку минулого століття, великим саморобним столом, який своїми руками зробив Кирило Григорович, на покуті – ікона святої мучениці Параскеви – захисниця села.
Облаштування кухні, меблі, посуд, сільськогосподарські знаряддя праці, вишиті рушники створюють неповторну атмосферу зовсім іншого, якогось давно забутого світу. Саме в такому приміщенні колись Кирило Григорович при жевріючому вогнику каганця, вчив сільських дітей музичній грамоті.
У вишитому рушнику портрет його батьків: Григорія і Марії Стеценків, мешканців с. Квітки Канівського повіту. Під портретом – скриня з імпровізованим «шумовим оркестром», який створив маленький Кирилко, дивуючи всіх своїм винахідництвом.
З кухні ви потрапляєте до затишної кімнати з великим чорним роялем.
За вітринним склом – світлини, які розповідають про перші життєві кроки Кирила – ученя Київської Софіївської духовної школи і семінариста. Тут ви знайдете випускне фото К.Г. Стеценка, а також ноти його творів, афіші і програми концертів.
Над роялем портрети композитора, його друзів-соратників: М.Д. Леонтовича, Я.С.Степового, О.М.Коваленка і учителя М.В.Лисенка. На чільному місці – портрет Т. Г. Шевченка, геніальна поезія якого надихнула Стеценка на створення багатьох музичних творів, а портрет належав самому композитору.
Вир революційних подій, активна творча, педагогічна, державна і громадська діяльність Кирила Григоровича відображена у наступній кімнаті. Тут його улюблений Київ, створення Української Республіканської капели, діяльність УАПЦ, переїзд до села Веприк. Відчути і по справжньому зануритися у побут української сільської інтелігенції минулого століття, ви зможете у спальній кімнаті. У інтер’єрі круглий стіл з ажурною скатертиною, гасова лампа, старовинні стільці, ліжка,
застелені простими домотканими ряднами, національний одяг, скриня, яка за переказами, належала сім’ї Стеценків, ікони, які теж були власністю Кирила Григоровича. До речі, одне із ліжок, яке знаходиться у цій кімнаті, за переказами вепричан, належало композитору. Доповнюють експозицію світлини рідних і близьких Кирила Григоровича, онуків, правнуків, які обрали прекрасний і тернистий шлях – продовжувати справу свого великого діда і прадіда.
У одній із кімнат будинку композитора облаштовано кабінет фундатора музею – полум’яного поета, патріота, громадського діяча, фельдшера місцевого ФАПу В. І. Косовського. У першу чергу до себе тут приковує увагу великий портрет Володимира Івановича, де він зображений в тяжкий період свого життя, коли молодим юнаком відбував покарання за націоналістичну діяльність
в таборах. У цій кімнаті відтворено побут у якому жив В. І. Косовський: сервант з посудом, видані твори поета, прості меблі, старий радіоприймач, у вишитому рушнику портрет Стеценка, світлини рідних і близьких. На етажерці книги з домашньої бібліотеки, зошити з чернетками віршів. Тут же знаходиться медична шафа з його рідного ФАПу.
Вартість мандрівки:
50 грн. з особи + вхідний квиток до музею
Для попереднього запису телефонуйте – 067-278-49-98 або пишіть – museum_kgstetsenko@ukr.net
